Медицинский контроль
Switch Language

Мы в социальных сетях:

Віктор Сірман. Становлення кар’єри

Віктор Сірман

 

Цією публікацією ми продовжуємо проект «Медичного контролю» під назвою «Доза правди», і наша тема знову – закупівлі медичного обладнання, корупція та дерибан.

Отже, під софітами Віктор Мірчович Сірман: випускник Буковинського державного медичного університету – медик, науковець і менеджер у сфері медицини, «талант» якого до цього часу не оцінений українським суспільством по достоїнству. Віктор Сірман завжди розумів, що здоров’я, молодість і діти – це речі на яких не прийнято економити. Саме на цих 3 китах і була побудована кар’єра і «недитячий» бізнес Сірмана та його оточення.

«Трансплантація «по-чорному»

Розпочиналась кар’єра Сірмана так блискуче, що деякі ЗМІ навіть заявляли про можливість отримання ним Нобелівської премії по медицині.
У 2002 році професорами А. Кухарчуком, В. Радченко та В. Сірманом було подано заявку на отримання патенту на відкриття у медичній сфері. Суть відкриття – т.з. «ефект Кухарчука-Радченка-Сірмана» – полягав в тому, що введення в організм людини мегадози ембріональних стовбурових клітин (ЕСК) за певною схемою і з заданими параметрами часу призводить до заміни існуючої системи імунного контролю на нову, призводить до «реінсталяції» імунної системи людини. Було озвучено, що за допомогою даної методики лікування можна побороти безліч різних захворювань, включаючи СНІД, гострі лейкози, ревматоїдний артрит, розсіяний склероз, аутоімунне безпліддя, інфаркт міокарда, інсульт, хвороба Паркінсона, цукровий діабет та ін.

Науковцями України дане «наукове відкриття» не було сприйнято ні як «відкриття», ні «наукове». Всі прекрасно знали, що навіть у США дозвіл на використання фетальних клітин (клітин із зародків ембріонів) від FDA отримали лише 2 компанії – Stem Cells Inc.та Geron, які у своєму розпорядженні мають надсучасне обладнання та сотні мільйонів інвестицій. Втім наукове визнання самих «відкривачів» не цікавило, оскільки «комерційне визнання» уже давало свої реальні результати.

На початку 2000-х років Україна, на ряду із Домініканською республікою та Барбадосом, займають передове місце у світі по лікуванню та омолодженню фетальними клітинами та по збору необхідного біоматеріалу (понад 1 000 000 абортів на рік – це база для росту бізнесу). «Фетальний бум» в Україні призвів не тільки до росту компаній, які продавали «вічну молодість та здоров’я», але і до скандалів із незаконним продажем «українських ембріонів», що широко озвучувалися у матеріалах «BBC» та «Der Spiegel» (так звана «Харківська справа» 2005 року).

В одній із таких компаній – в «Центрі ембріональних тканин EmCell» – на посаді заступника генерального директора з маркетингу В. Сірман отримував свій перший менеджерський досвід. Посада заступника гендиректора по науці, на жаль, була зайнята ще одним співавтором відкриття – А. Кухарчуком. Зрозуміло, що ця прибуткова сфера потребувала формування відносин із медичною сферою і державою. Лобіювати інтереси вирішили найбільш простим способом – очолити трансплантацію в Україні. Сірман спочатку очолив «Координаційний центр трансплантації органів, тканин і клітин при МОЗ України» (2004-2005 (при міністрі Поліщуку), а потім «пробивав» свою кар’єру при міністрі Князевичу: від «начальника відділу із забезпечення діяльності міністра» до «заступника міністра». Для цього Кабмін навіть ввів додаткову посаду у штатний розпис МОЗ України, про що засвідчує розпорядження N207-р КМУ України , проте у Наказі про розподіл обов’язків між керівництвом МОЗ України – обов’язки В. Сірмана так і не були визначені.

Звичайно, сам  Сірман чітко розумів свої завдання – в Україні швидко з’явився закон про трансплантацію, де окремою главою були прописані «правила поведінки» із фетальними клітинами. «Координаційний центр трансплантації» «рулив» на ринку офіційної та чорної транплантології, видавав ліцензії та збирав «мзду». В період «походу за владою» Сірмана, його посаду директора «Координаційного центру трансплантації» разом із посадою «Головного позаштатного спеціаліста із спеціальності «трансплантологія» МОЗ України (положення від 2004 року) займає вірний партнер – А. Кухарчук (2006-2009 при Поляченку і Князевичі).

В цей час успішно розвивається Центр регенеративної медицини «KRS—medical technologies» у Києві – приватна установа, яка належить Кухарчуку-Радченко-Сірману. Також одночасно створюється  ТОВ «Інститут клітинної терапії» (директор – Г.Лобинцева), головною метою якого є проведення з’їздів і семінарів для лікарів, тобто «встановлення миру» і підкуп тих науковців, які ще у 2002 році не зрозуміли фінансових масштабів і перспектив «ефекту КРС».

За свої заслуги пан Сірман нагородив себе у 2009 році орденом "За заслуги" III степеню. Такий підхід дав свої результати, а побудована «тіньова» система діє і сьогодні ­– після звільнення В.Сірмана та А.Кухарчука із займаних посад їхні традицію та інтереси в МОЗ України «продвигає» новий начальник «Координаційного центру трансплантації» – пан Салютін, періодично з’являються колективні публікації В.Сірмана, А.Кухарчука та Г.Лобинцевої, наплив іноземних «клієнтів» не зменшується, а тіньова монополізована сфера завжди готова «приютити» своїх героїв.

«Нове життя» В. Сірмана»

Проте якщо Кухарчук осів на улюбленій посаді «замдиректора по науці» в ТОВ «Інститут клітинної терапії», то фінансовий апетит значно молодшого Віктора Сірмана знайшов свою реалізацію у якості керівника Президентського проекту «Нове життя» – розвитку мережі перинатальних центрів». Орієнтовна вартість цього проекту – 1,6 млрд грн. На сторінках офіційних документів та прес-релізів «Нове життя» зазначається як національний проект, проте у організаційному, медико-технічному та економічному розрізах кошти державного бюджету було інвестовано в 10 окремих регіональних проектів будівництва перинатальних центрів.

Команда, яка реалізовувала «національний проект» та відпрацьовувала технологію відмивання бюджетних коштів складалася із представників медичного бізнесу, різних комерційних структур та представників влади. В результаті такого підходу до реалізації «національного проекту» підряди на будівництво та поставку обладнання до перинатальних центрів були розподілені між 3 групами впливу: групою В. Радченка («співвинахідник» і колега В. Сірмана, «смотрящий» за проектом),  В. Відасовим (група «Ксенко») та братами Фісталями. Координатором «відмивання та конвертації» бюджетних коштів проекту був безпосередньо В. Сірман, посередником від влади О.Осінкіна (помічник І.Акімової), «криша» від влади – І.Акімова, "смотрящим" – В.Радченко, ідеологом і гарантом виділення коштів, а також «криша» в сім'ї Президента – Т.Бахтєєва, технічним помічником реалізації програм – Р.Богатирьова та її апарат МОЗ України, технічними реалізаторами відмивання грошей – групи компаній братів Фісталів, група компаній Ксенко (В.Відасова).

За допомогою Ірини Акімової і Тетяни Бахтеєвої здійснювався потужний тиск на регіональну владу для відбору також коштів місцевих бюджетів через цю програму. Гроші систематично відмивалися через дві компанії – Ксенко і братів Фісталів, тендери розігрувалися формально між ними, оскільки кожна група налічує до 15 юридичних осіб. Головні результати роботи В. Сірмана в якості «топ-менеджера» з реалізації «національного проекту» – це не лише інтерв’ю про успіхи будівництва, а передусім рівень «заробітку на проекті», який в середньому по будівельним роботам складає понад 40 % від обсягу інвестицій, по закупівлі та встановленні необхідного обладнання – від 20 % до 32 % від обсягу інвестицій.

Будівництво та комунікації

З кожним побудованим і відкритим перинатальним центром зростала кошторисна вартість будівництва – від 28 млн.грн. в Кіровограді, до 80-90 млн в Дніпропетровську та Черкасах. При цьому якісна складова будівництва зменшувалася в рази.

В Медичних завданнях, відповідно – в побудованих об’єктах, були наявні недоліки щодо створення чистих приміщень відповідно до сучасних міжнародних стандартів (ISO 8), створення системи сповіщення медичного персоналу, системи видалення наркотичних газів з операційних, системи енергозбереження та енергозабезпечення. Гроші центрального бюджету «освоювалися» шляхом завищення цін і мінімізації робіт через «власні» структури за всіх етапах будівництва – проектування, узгодження і будівельні нормативи, будівельні і монтажні роботи, встановлення технологічних систем (вентиляція, енергопостачання, системи газопостачання, системи так званих "чистих приміщень" та ін.)

У перинатальних центрах систематично руйнувалися існуючі системи постачання кисню, в результаті чого медичний кисень був замінений на кисень отриманий з повітря за допомогою «наддорогих» концентраторів, встановлені промислові (не медичні, а технічні) компресори стисненого повітря, змонтовано системи чистих приміщень за величезні кошти, в яких інфекції і пил вище, ніж там, де їх немає. У деяких перинатальних центрах високі навантаження при запуску обладнання призводять до автоматичного відключення електромережі.

Закупівля та встановлення обладнання

При аналізі оснащення обласних  перинатальних центрів були виявлені невідповідності в кількості обладнання, що пропонується до закупівлі з Примірним табелем оснащення перинатальних центрів ІІІ рівня, затвердженого наказом МОЗ України № 783 від 14.11.2011. Окрім цього, до закупівлі було передбачено було медичне обладнання з надлишковими параметрами роботи, які не відповідають функції та рівню надання медичної допомоги у перинатальному центрі ІІІ рівня, що суттєво завищувало вартість такого обладнання. Так, за рахунок приведення номенклатури закупівлі до вимог Табелю оснащення, заміни медичного обладнання з непотрібними функціями та завищеною вартістю можливо отримати економію коштів у обсязі близько 12 %.

 

Найменування об’єкту

Загальна сума закупівлі медичного обладнання, грн.

Отримана економія, грн.

1 Херсонський обласний перинатальний центр

23 781 040

3 806 080

2 Львівський обласний перинатальний центр

25 400 000

1 668 200

3 Київський обласний перинатальний центр

23 152 075

2 700 300

  Всього

72 333 115

8 174 580

 

Оскільки перелік інноваційних технологій та сучасного обладнання формувався виключно під одну особу-постачальника, яка і займалася оснащенням перинатального центру, то рівень і якість забезпечення обладнанням у різних перинатальних центрах суттєво відрізняється. Ця економія могла бути направлена не в гаманець Сірмана і його команди, а на збільшення кількості обладнання відповідно до табелю оснащення та покращення якості технічних параметрів обладнання для тих перинатальних центрів, які цього потребують (виробництва Японія, США, Німеччина, Нова Зеландія). Також за результатами аналізу ринку та перевомин із безпосередніми виробниками «рівень націнки» при закупівлі обладнання в середньому становив понад 20 % від обсягу закупівлі.

 

Найменування об’єкту

Економія

1

Херсонський обласний перинатальний центр

4 756 тис. грн.

2

Львівський обласний перинатальний центр

5 075 тис. грн.

3

Київський обласний перинатальний центр

4 627 тис. грн.

  Всього

14 458 тис. грн.

 

Більше того, у процесі створення перинатальних центрів було поставлено значний обсяг неякісного обладнання, багато з якого не працювало з самого початку, частина вийшло з ладу і не підлягає ремонту. Так, системи газопостачання вже не працюють в Кіровограді і Дніпропетровську.

В середньому показник нецільового використання коштів при закупівлі та встановлені обладнання для перинатальних центрів становить понад 32-35 % від обсягу закупівлі. В результаті в Україні замість мережі перинатальних центрів, як єдиної інтегрованої технології організації медичної допомоги, спрямованої на збереження вагітності та народження здорової дитини, побудовано близько 10-ти «елітних» пологових будинків.

Таким чином, враховуючи організаційну дезінтеграцію побудованих «перинатальних центрів», рівень та якість фактичних виконаних будівельних робіт, обсяги майбутніх витрат для усунення недоліків будівництва, функціонування комунікацій та технічних систем, потреби у ремонті та обслуговуванні закупленого обладнання та обов’язкову «таксу» за койку в «елітному» пологовому будинку, рівень малюкової смертності в Україні у найближчий період очікувано не зменшиться.

У будь-якому випадку Сірман, з його стовбуровими клітинами із ембріонів, буде у виграші. Адже в цьому вся суть «топ-менеджера» ­– одночасно працювати над 2-ма взаємопротилежними проектами і взаємопротилежними цілями. Головне, щоб приносили гроші!

Так, на офіційному сайті «Центру ембріональних тканин EmCell» ( http://www.emcell.com/ ) серед 14 мов, передбачених для користувачів, українська та російська мови – відсутні, що чітко вказує на цільову аудиторію сайту та відповідного Центру.

У жовтні 2014 року до нас надійшов лист від Віктора Сірмана з вимогою надати трибуну на нашому сайті для викладення альтернативної точки зору на його діяльність у сфері охорони здоровїя та її результати. Оскільки "Медичний контроль" послідовно виступає за об'єктивність та правдивість публічної інформації, оприлюднюємо відповідь Віктора Сірмана без купюр - саме у тому матеріалі, який він спростовує. Хочемо також зазначити, що надавати можливість кожній особі, яка є фігурантом наших публікацій, оприлюднювати на сайті "Медичного контролю" альтернативну інформацію - наша постійна політика.  

Заперечення на статтю «Віктор Сірман. Становлення кар‘єри.», опубліковану 13 березня 2014 року на сайті www.medcontrol.com.ua

Інформація яка не відповідає дійсності.

1. Щодо «недитячого» бізнесу Сірмана

Станом на сьогодні ні я - В.Сірман ні мої члени сім‘ї не є ні бізнесменами, ні меценатами, ні на території України, ні за її межами. Тобто, в жодному реєстрі немає інформації про здійснення господарської діяльності Сірманом В.М., або володіння ним якимись підприємствами, установами, тощо. Тобто, інформація про «недитячий» бізнес є недостовірна.

2. «Трансплантація «по-чорному»

нформація повністю викривлена та практично вигадана. По-перше: якби хоч частина викладеної інформації відповідала дійсності, то відповідно до чинного законодавства України всі учасники незаконних дій були б притягнуті до відповідальності. По-друге: посилань на авторитетних наукових, фахових діячів, а також на офіційну інформацію правоохоронних органів, які б підтверджували неправомірність діяльності Сірмана В.М. при наукових дослідженнях відсутні. По-третє: звертаю увагу, що абсолютно всі експерименти, в яких приймав участь Сірман В.М. здійснювались виключно на тваринах і це документально зафіксовано. Навпаки саме за участю В.Сірмана були зруйновані злочинні та корумповані схеми в галузі трансплантації (про це нижче в тексті).

2.1. Діяльність Сірмана В.М. в структурах «Центр ембріональних тканин EmCell» і Центр регенеративної медицини «KRS—medical technologies» жодним чином не була пов'язана з лікуванням пацієнтів, а наукові розробки проводились в експерименті на тваринах, про що свідчить більше 300 наукових публікацій в фахових вітчизняних та міжнародних наукових виданнях, захищено десятки дисертаційних робіт, які презентовані на престижних міжнародних конференціях.

2.2. На посаду директора Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ України (далі – Координаційний центр) Сірман В.М. був призначений ще задовго до Поліщука М.Є., а саме виконував обов'язки директора за наказом міністра Москаленка В.Ф. і призначений на посаду був Міністром Підаєвим А.В.

2.3. Під керівництвом В.Сірмана, в Координаційному центрі було скасовано всі 17 регіональних підрозділів цього центру, що незаконно займались трансплантацію клітин ембріофетального походження; нормативно врегульовано діяльність установ що здійснюють трансплантацію в Україні; розроблені вперше в Україні галузеві стандарти якості біотрансплантатів.

2.4. Саме при міністрі Поліщуку М.Є. та за активною участю Сірмана В.М. було ініційовано та створено в структурах СБУ та МВС відділи по боротьбі з незаконною торгівлею людськими органами, було внесено зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за зазначену діяльність.

І головне, завдяки зусиллям фахової команди, в яку входив В.Сірман був зупинений канал збуту ембріофетальних матеріалів до країн Карибського басейну, а не навпаки, як зазначено у Вашій Статті; завдяки цій активній участі, на високому міждержавному рівні були зняті звинувачення щодо України в біотероризмі, створена комісія по біобезпеці при РНБО і як результат накладено мораторій на всі без виключення використання трансплантації клітин ембріонального походження в лікуванні людей на території України, а також в закладах охорони здоров‘я всіх форм власності, відповідно до законодавства ЄС. Таким чином, інформація щодо діяльності В.Сірмана в сфері трансплантологіїї є недостовірною.

2.5. Щодо інформації: «За свої заслуги пан Сірман нагородив себе у 2009 році орденом “За заслуги” III степеню». Орден «За заслуги» III степеню» є державною нагородою, тобто нагородження відбувається відповідно до Закону України «Про державні нагороди України», а саме нагородження державними нагородами провадиться відповідним указом Президента України. Нагородженому вручається державна нагорода та документ, що посвідчує нагородження нею. Ні в 2009 р., ні в інші роки такого указу Президента України та документів, що посвідчує нагородження цією нагородою не було, тобто інформація не відповідає дійсності.

3. «Нове життя» В. Сірмана»

Національний проект «Нове життя» - нова якість охорони материнства та дитинства» був затверджений постановою КМУ від 08.12.2010 р. №1256, на той час керівником проекту була призначена Жилка Н.Я. Керівником проекту Сірман В.М. став лише 16.06.11 р., після того як попередній керівник не зміг впоратись з таким серйозним проектом і Сірмана В.М. запросили практично врятувати цей проект, причому на громадських засадах.

Спільним наказом МОЗ України, Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України та АМН від 18.07.2011 р. №421/44/64 «Про утворення Робочої групи з відбору та впровадження Національного проекту «Нове життя» - нова якість охорони материнства та дитинства»», була утворена спільна робоча група між цими відомствами. До цієї робочої групи увійшли не тільки чиновники, а також головні позаштатні спеціалісти МОЗ України, відомі науковці, директори профільних інститутів та керівники провідних міжнародних організацій. Також були створені експертні групи цієї Робочої групи, до яких ввійшли провідні фахівці України, які розглядали документи щодо створення перинатальних центрів. Засідання проводились відкрито і на них могли бути присутні всі охочі. Тобто, робота проводилась абсолютно відкрито та прозоро. Фінансування проекту здійснювалось на умовах державної підтримки у формі співфінансування з державного та місцевого бюджетів, а також за рахунок інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Головним принципом фінансування в даному проекті, був принцип децентралізації, який активно наразі впроваджується в державі. Тобто саме губернатори отримували кошти і розпоряджались ними.

Звертаю Вашу увагу на те, що НП «Нове життя» був переданий на реалізацію в інше відомство після того, як Міністерство охорони здоров‘я України зірвало централізовані закупівлі товарів, робіт і послуг для реалізації цього проекту і в результаті чого Указом Президента було видано догани Міністру та його заступникам. Саме після цього негативного випадку було прийнято рішення про здійснення децентралізованих закупівель товарів, робіт і послуг для реалізації НП «Нове життя».

НП «Нове життя» з самого початку розвивався в стратегічному партнерстві з ВБО «Фонд Віктора Пінчука – соціальна ініціатива», який виступив соціальним партнером проекту і взяв на себе зобов’язання щодо оснащення 6 ліжечок відділень інтенсивної терапії новонароджених в кожному регіональному перинатальному центрі на загальну вартість 100,0 млн грн. Проект реалізувався за підтримки: Швейцарського бюро співробітництва в Україні (Швейцарська агенція з розвитку та співробітництва (ШАРС); Представництва ООН в Україні (Дитячий фонд Організації Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ); Представництва Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) в Україні; Представництва Фонду народонаселення Організації Об'єднаних Націй (ЮНФПА) в Україні; Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та Голова Бюро ВООЗ в Україні; Всеукраїнської благодійної організації «Фонд Віктора Пінчука – соціальна ініціатива»; Федерального міністерства охорони здоров’я Федеративної Республіки Німеччина. Тобто, міжнародні та національні експерти мають можливість не тільки рекомендувати, але й перевіряти якість створення регіональних перинатальних центрів. Протягом всього часу реалізації проекту зауважень від цих експертів не надходило.

Створені регіональні перинатальні центри відвідали міжнародні експерти, які позитивно оцінили ці лікувальні заклади в цілому, з точки зору забезпечення його інноваційними інженерними рішеннями та сучасним медичним обладнанням, так і з боку налагодженого лікувального процесу. Зокрема, в 2012 р. під час огляду Київського перинатального центру міжнародні експерти з акушерства та гінекології з Великобританії та Нідерландів (Президент  Європейської асоціації акушерів-гінекологів – д-р Тахір Махмуд з Великобританії; Голова постійно діючої Асоціації з питань навчання та акредитації лікувальних закладів – проф. Юрій Владімірофф з Нідерландів) дали позитивну оцінку його діяльності. А саме, Юрій Владімірофф, Голова постійно діючої Асоціації з питань навчання та акредитації лікувальних закладів відзначив: «Я надзвичайно приємно вражений тим, як тут йдуть справи, вражений медичним обслуговуванням. Ця установа дійсно відповідає найвищим стандартам.».

3.1 Щодо наступної інформації: Головні результати роботи В. Сірмана в якості «топ-менеджера» з реалізації «національного проекту» – це не лише інтерв’ю про успіхи будівництва, а передусім рівень «заробітку на проекті», який в середньому по будівельним роботам складає понад 40% від обсягу інвестицій, по закупівлі та встановленні необхідного обладнання – від 20 % до 32 % від обсягу інвестицій. Дана інформація не тільки не відповідає дійсності, а ще й зачіпає честь і гідність Сірмана В.М. та паплюжить його репутацію.

Зважаючи на децентралізований принцип фінансування НП «Нове життя», а також у зв‘язку з багатоканальним фінансуванням створення регіональних перинатальних центрів, тобто використання коштів: державного бюджету, місцевого бюджету, субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіонів та позабюджетних коштів для запобігання не цільового та не раціонального використання коштів Держінвестпроект України в жовтні 2011 року, з метою здійснення дієвого контролю за використанням бюджетних коштів, звернувся за допомогою до СБУ України з проханням здійснення відповідного контролю за цими коштами. На зазначене звернення була отримана позитивна відповідь та закріплений за проектом відповідний співробітник СБУ. Таким чином протягом всього терміну реалізації проекту відбувався відповідний контроль за витрачання всіх коштів по проекту. Більше того, було видано окреме доручення Президента України Голові Фінінспекції України щодо здійснення відповідного контролю за витрачанням коштів, виділених на реалізацію проекту. Отже, за такого контролю у разі виявлення яких-небудь порушень з боку учасників реалізації проекту, в тому числі і В.Сірмана, були б притягнуті до відповідальності.

На сьогодні ані судових рішень, ані відомостей в єдиному реєстрі досудових розслідувань щодо притягнення В.Сірмана до відповідальності немає. Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, тобто в державі діє презумпція не винуватості. Отже, звинувачення стосовно того, що В.Сірман є координатором «відмивання та конвертації» бюджетних коштів проекту, є дуже серйозним звинуваченням і для цього потрібні справжні беззаперечні докази, а не фантазії автора статті, інакше так можна любу людину назвати ні за що ні про що злодієм. Навпаки колектив проекту на чолі з В.Сірманом намагався зробити реалізацію проекту максимально прозорою і відкритою. Тобто, звинувачення що «Координатором «відмивання та конвертації» бюджетних коштів проекту був безпосередньо В. Сірман» є не достовірні, неправомірні та такі, що спрямовані на зіпсування його чесної репутації. Звертаю увагу на те, що протягом 2011-2013 років в межах реалізації НП «Нове життя» фактично проведено реформу в сфері охорони материнства та дитинства, а саме вперше:

3.2. І. Створено наступні передумови:

  1.  забезпечено функціонування системи регіоналізації перинатальної допомоги в регіонах, а саме впроваджено Національні підходи до впровадження системи регіоналізації перинатальної допомоги в Україні (Практичні настанови), які тлумачать положення наказу МОЗ України від 31.10.12 № 726 «Про вдосконалення організації надання медичної допомоги матерям та новонародженим у перинатальних центрах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.12 №68/20381;
     
  2. нормативно врегульовані санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання, експлуатації перинатальних центрів - наказ МОЗ України від 26.01.12 №55 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України «20» лютого 2012 р. за № 248/20561;
     
  3. врегульовано взаємодію всіх органів виконавчої влади, задіяних у створенні регіональних перинатальних центрів, а також забезпечено виконання підпункту 237.1. пункту 237 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, затвердженого Указом Президента України від 12.03.2013 № 128 - розпорядження КМУ від 27.05.13 №334-р «Про затвердження плану заходів із реалізації у 2013 році національного проекту “Нове життя” - нова якість охорони материнства та дитинства».

ІІ. Створено 12 регіональних перинатальних центрів. Кожен із створених вищезазначених регіональних перинатальних центрів:

  1.  спроектований з урахуванням сучасних світових підходів, а саме застосування високих сучасних технологій, раціонального облаштування робочих місць персоналу, створенням сучасних систем інженерного забезпечення РПЦ, застосовані нові підходи до забезпечення епідемічної безпеки, які основані на результатах доказової медицини та епідеміології, та повністю забезпечених висотехнологічним обладнанням.
     
  2. впроваджено регіональні телемедичні мережі, які дозволяють забезпечити наближення кваліфікованої медичної допомоги до жителів віддалених і важкодоступних районів, провести телеконсультації в плановому та терміновому порядку.
     
  3. створено та організовано роботу тренінгових центрів на базі новостворених регіональних перинатальних центрів. У створених регіональних перинатальних центрах намітились позитивні тенденції щодо покращення показників материнських та малюкових втрат. Покращилась якість та доступність медичної допомоги матерям та новонародженим, особливо високої групи ризику.

ІІІ. Однією з основних задач національного проекту «Нове життя» є підвищення кваліфікації кадрів.

 

  1. всі працівники, які працюють в регіональних перинатальних центрах пройшли фахову підготовку та перепідготовку на базі Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.
     
  2.  в межах співпраці з НАМН, взято наукове кураторство щодо діяльності кожного створеного РПЦ.
     
  3. на базах створених регіональних перинатальних центрів відкриті постійні тренінги для спеціалістів регіональних перинатальних центрів, що готуються до відкриття, а також для фахівців міжрайонних перинатальних центрів в межах свого регіону.

У 2012-2013 роках пройшли додаткову підготовку понад 200 спеціалістів регіональних перинатальних центрів в рамках спільної заяви про наміри Федерального Міністерства охорони здоров’я Федеративної Республіки Німеччина Міністерства охорони здоров’я України та Державного агентства інвестицій та управління національними проектами України, підписаної 25.06.12 р. Зокрема:

  1. В червні 2012 р. в м. Дніпропетровськ проведено 1-й тренінг для акушерів-гінекологів та неонатологів.
     
  2.  В листопаді-грудні 2012 р., в м. Житомир проведено 2-й тренінг для спеціалістів пренатальної діагностики і медицини плода та анестезіологів.
     
  3. В червні 2013 р. в м. Полтава проведено 3-й тренінг для акушерів-гінекологів та неонатологів. Зазначені тренінги містили в собі теоретичний курс, а також практичний курс з використанням закупленого в рамках національного проекту «Нове життя» медичного обладнання. Завершився процес відбору фахівців для стажування в 2013 році на лікувальних базах університетських клініках міст Бонна, Франкфурту і Мюнхену. В рамках співпраці з Проектом «Здоров’я матері та дитини», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку в м. Києві відбулася конференція «Актуальні питання регіоналізації перинатальної допомоги в Україні», а також проведено тренінги для представників ЗМІ «Інформування населення з питань регіоналізації перинатальної допомоги в Харківській області та АР Крим».

В рамках співпраці з Проектом «Колиски Надії» Фонду В.Пінчука 28-30.11.12 та 06-08.11.13 Проведено міжнародну конференцію для неонатологів з питань особливостей догляду за недоношеними дітьми і ефективного застосування респіраторної терапії. Україно-Швейцарською Програмою «Здоров’я матері та дитини» в рамках співпраці:

  • Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій: телемедична платформа для офф-лайн (відстроченого в часі) консультування / самоосвіти; програма для інвентаризації медичного обладнання openMEDIS; перинатальний реєстр.
     
  • Проведення навчальних тренінгів для акушер-гінекологів і неонатологів на теми: Багатоплідна вагітність, вагітність і пологи у жінок після кесарева розтину, Стабілізація стану та транспортування новонароджених, Дихальна підтримка у новонароджених. Основні учасники тренінгів – лікарі 4-х партнерських регіонів. У співпраці з Нац. проектом «Нове життя» дані тематики були представлені також для лікарів з 19 інших регіонів України.

Тобто, саме завдяки реалізації Національного проекту «Нове життя» - нова якість охорони материнства та дитинства» та зусиллям команди проекту під керівництвом В.Сірмана, в Україні вибудувана нова філософія надання медичної допомоги матерям та новонародженим, що зайвий раз доводить, що В.Сірман із командою проекту займався суто ідеологічною складовою при впровадженні Національного проекту «Нове життя» - нова якість охорони материнства та дитинства», а до інших питань не мав ніякого відношення.

4. Будівництво та комунікації

Відповідно до постанови КМУ від 15.06.11 №680 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо створення мережі регіональних перинатальних центрів, забезпечених інноваційними технологіями та сучасним обладнанням» розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є замовники проектів створення регіональних перинатальних центрів - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, тобто всі процедури державних закупівель щодо створення регіональних центрів здійснювались децентралізовано (безпосередньо в регіонах). Медичні завдання відповідно до наказу МОЗ України від 02.02.11 №52 погоджувались МОЗ України, але перед цим їх розглядали та вносили свої зауваження провідні фахівці галузі охорони здоров‘я, а після цього затверджувались та надавались в роботу. Експертом з розгляду та погодження цих медичних завдань Сірман В.М., ніколи не був, тобто ніякого відношення до розроблення та затвердження медичних завдань не мав.

4.1. Щодо інформації: У перинатальних центрах систематично руйнувалися існуючі системи постачання кисню, в результаті чого медичний кисень був замінений на кисень отриманий з повітря за допомогою «наддорогих» концентраторів, встановлені промислові (не медичні, а технічні) компресори стисненого повітря, змонтовано системи чистих приміщень за величезні кошти, в яких інфекції і пил вище, ніж там, де їх немає. У деяких перинатальних центрах високі навантаження при запуску обладнання призводять до автоматичного відключення електромережі. Хочу зауважити на тому, що всі створені перинатальні центри отримали сертифікати відповідності закінченого будівництвом об‘єкта проектній документації (яка до речі також пройшла відповідну державну експертизу) та підтвердження його готовності до експлуатації Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Тобто, саме офіційно визначена державна установа на підставі перевірки її експертів дала дозвіл на експлуатацію. Ніхто з команди проекту, в тому числі її керівник В.Сірман не могли навіть теоретично втручатись в цей процес. А також звертаю увагу на те, що перинатальний центр м. Києва, створений в рамках НП «Нове життя» єдиний в України у 2013 році пройшов сертифікацію за стандартом ISO 9001.

Філософія, яка мала бути закладена під час створення регіональних перинатальних центрів, полягала в наступному: - кисневі концентратори встановлювались для того, щоб було здійснено не тільки безперебійну подачу кисню, а також зменшено залежність від заводів, які виробляють та постачають кисень, в тому числі ще й для забезпечення системи відповідної безпеки лікувального закладу, а саме захисту від аварійних ситуацій з газами, що в свою чергу відіграє значну роль у протипожежному захисті. - зокрема, при цьому, якість медичного стисненого повітря повинна гарантуватись п'ятирівневою системою очищення, кожен компонент систем мав включати в себе найсучасніші технології і відповідати всім стандартам і вимогам, що пред'являються до якості. Тобто, весь будівельний процес відбувався відповідно до наказу МОЗ України від 26.01.12 №55 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України «20» лютого 2012 р. за № 248/20561.

5. Закупівля та встановлення обладнання

Медичне обладнання для регіональних перинатальних центрів закуповувалось децентралізовано, безпосередньо замовником створення регіонального перинатального центру в кожному регіоні окремо. Відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» ніхто не має права втручатись у процедуру визначення замовником переможця торгів. Вся інформація щодо процедури визначення переможця регулярно була опублікована не тільки на офіційно встановлених сайтах, а також і на регіональних сайтах.

Звертаю увагу на те, що протягом 2011-2013 років створено 12 регіональних перинатальних центрів, а саме:
- Кіровоградський РПЦ – 31.01.12
- ПЦ м. Києва – 10.02.12
- Харківський РПЦ – 02.03.12
- Донецький РПЦ – 14.05.12
 Дніпропетровський РПЦ – 21.06.12
- Житомирський РПЦ – 05.07.12
- РПЦ АР Крим – 11.12.12
- Полтавський РПЦ – 27.12.12
- Рівненський РПЦ – 26.02.13
- Хмельницький РПЦ – 23.05.13
- Луганський РПЦ – 15.08.13
- Запорізький РПЦ – 07.11.13 введено в експлуатацію І чергу РПЦ (акушерський корпус).

Тобто, в Херсонській та Київській областях процедура щодо закупівлі медичного обладнання не була навіть розпочата. Отже, дана інформація тим більше є недостовірною, оскільки в зазначені регіони медичне обладнання не закуповувалось.

5.1. Щодо інформації: Таким чином, враховуючи організаційну дезінтеграцію побудованих «перинатальних центрів», рівень та якість фактичних виконаних будівельних робіт, обсяги майбутніх витрат для усунення недоліків будівництва, функціонування комунікацій та технічних систем, потреби у ремонті та обслуговуванні закупленого обладнання та обов’язкову «таксу» за койку в «елітному» пологовому будинку, рівень малюкової смертності в Україні у найближчий період очікувано не зменшиться.

Доцільність створення регіональних центрів підтверджує саме життя. Тобто, за даними Міністерства охорони здоров‘я України, завдяки успішній реалізації Національного проекту, показник малюкових втрат на кінець 2013 року знизився до 7,9 на 1 000 народжених живими, в той час як у 2012 році він становив 8,6, а у 2011 році – 9,1. Тобто, відбулось зниження рівня смертності новонароджених на 13,2%, це означає, що Україна практично досягла цього показника країн Єврорегіону.

У 2013 році показник материнських втрат становив 11,6 на 100 000 народжених живими проти 13,1 у 2012 році та проти 14,7 на 100 000 народжених живими у 2011 році. Тобто, зниження показника материнських втрат від початку реалізації Національного проекту відбулося на 21 %. Крім того, зафіксовано зростання показника виживання новонароджених з наднизькою вагою. За дев’ять місяців 2013 року в порівнянні з таким же періодом 2008 року цей показник збільшився майже на 12 відсотків.

Таким чином жодна інформація зазначена в статті «Віктор Сірман. Становлення кар‘єри.» не відповідає дійсності. Якщо у автора статті є бажання написати про В.Сірмана та команду проекту дійсно правдиву статтю, то доцільно було б поспілкуватись з усіма учасниками процесу створення регіональних перинатальних центрів.

 

Регионы